Питання визначення цілей консультування не є простим, оскільки залежить від потреб клієнтів, які звертаються за психологічною допомогою, та теоретичної орієнтації самого консультанта.
Однак, перш ніж ознайомитися з різноманіттям цілей консультування, сформулюємо, слідуючи за George і Cristiani (1990), кілька універсальних цілей, які більшою чи меншою мірою згадуються теоретиками різних шкіл:
1. Сприяти зміні поведінки, щоб клієнт міг жити продуктивніше, відчувати задоволеність життям, попри деякі неминучі соціальні ограничения.2. Розвивати навички подолання труднощів при зіткненні з новими життєвими обставинами та вимогами.3. Забезпечити ефективне ухвалення життєво важливих рішень. Існує безліч справ, яким можна навчитися під час консультування: самостійні вчинки, розподіл часу та енергії, оцінка наслідків ризику, дослідження поля цінностей, в якому відбувається прийняття рішень, оцінка властивостей своєї особистості, подолання емоційних стресів, розуміння впливу установок на прийняття рішень тощо .п.4. Розвивати вміння зав'язувати та підтримувати міжособистісні стосунки. Спілкування з людьми займає значну частину життя і в багатьох викликає труднощі через низький рівень їхньої самоповаги чи недостатніх соціальних навичок. Будь то сімейні конфлікти дорослих або проблеми взаємини дітей, слід покращувати якість життя клієнтів за допомогою навчання кращій побудові міжособистісних відносин. Полегшити реалізацію та підвищення потенціалу особистості. На думку Blocher (1966), у консультуванні необхідно прагнути максимальної свободи клієнта (враховуючи природні соціальні обмеження), і навіть розвитку здатності клієнта контролювати своє оточення і власні реакції, провоковані оточенням.